Розділ 1. Вступ

Розділ 2. Призначення ліцею та засоби її  реалізації

Розділ 3. Освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня

Розділ 4. Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступеня

Розділ 5. Освітня програма закладу освіти для осіб з ООП

Розділ 6. Освітня програма закладу позашкільної освіти

Розділ 7. Модель випускника

Розділ 8. Особливості організації освітнього процессу

Розділ 9. Показники реалізації освітньої програми

Розділ 1. Вступ

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання ліцею полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні люди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. 

За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована  спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України.

Центральне місце в системі освіти належить закладу освіти. Заклад освіти дає можливість  вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та закладі освіти, формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.  Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:  виховання не зводиться до окремих виховних занять; до створення виховного середовища залучається весь колектив школи; учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину; у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації; співробітництво з позашкільним закладом освіти; активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів, налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

Розділ 2. Призначення ліцею та засоби її  реалізації

 Смолінський ліцей №2 Смолінської селищної ради Кіровоградської,  знаходиться у селищній комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником навчального закладу є  Смолінська селищна рада. Навчальний заклад  у своїй діяльності виконує:

• Закон України «Про загальну середню освіту», 2020 р.;
• Закон України «Про освіту», 2017 р.;
• Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження  Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;
• Закон України «Про мови»;
• Закон України «Про відпустки»;
• Постанова Кабінету Міністрів України  «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти»;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Положення про загальноосвітній навчальний заклад»Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження інструкції з обліку дітей і підлітків шкільного віку»;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами»;
• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів»;
• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про запровадження 12 – бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»;
• Постанова Головного державного санітарного лікаря України «Державні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально – виховного процесу»;
• Державні програми;
• Типові навчальні плани;
• Нормативно – правова база проведення державної підсумкової атестації;
• Інформаційно-методична база впровадження профільного навчання;
• Положення про навчальні кабінети;
• Програмно – методичне  забезпечення  атестації закладу;
• Положення про фізичне виховання в загальноосвітніх закладах;
• Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;
• Наказ Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»;
• Положення про Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру»;
• Положення про Всеукраїнський фізичний конкурс «Левеня»;
• Положення про Всеукраїнський конкурс юних істориків «Лелека»;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови»;
• Конвенція про права дитини;
• Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти;
• Концепція розвитку освіти;
• Концепція Нової української школи;
• Статут загальноосвітнього навчального закладу.

Головною метою навчального закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

        Головними завданнями навчального закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  школи.

Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

       Освітня програма закладу передбачає три рівні: середньої освіти: початкова освіта (1-4 класи); базова середня освіта (5-9 класи); профільна середня освіта (10-11 класи), а також позашкільну освіту (початковий, основний, вищий рівень гуртків).

В усіх представлених варіантах Навчальних планів зазначено кількість годин тижневого навантаження на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.

У навчальному закладі створені та функціонують: предметні методичні об’єднання,  психологічна служба.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

 Наш заклад надає рівні можливості для всіх; заклад, який дає можливості для розвитку кожної дитини та розвиває її так, щоб вона була успішною в житті;  заклад компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління закладом  зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу з метою, яку колектив поставив перед собою. Заклад працює на засадах педагогіки партнерства та впровадження ІКТ у освітній процес. Основні принципи цього підходу:

         - повага до особистості;

         - доброзичливість і позитивне ставлення;

          - довіра у відносинах;

         - діалог – взаємодія – взаємоповага;

          - розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

         - принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Заклад допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

 Розділ 3. Освітня програма закладу загальної середньої освіти І ступеня

І. Загальні положення освітньої програми початкової освіти

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. В початковій школі з 01.09.2021 р. учні 1-4 класів навчатимуться за Новим Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Смолінського ліцею №2 Смолінської селищної ради Кіровоградської області початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Планування здійснювалось за такими типовими навчальними планами:

• Для 1-их класів та 2-Б, 2-В класу – за Типовою освітньою програмою для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. (затвердженої наказом МОН України  від 12.08.2022 № 743).
• Для 2-А класу – за Освітньою програмою «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А.Д.) (лист ДСЯО від 22.09.2020 № 01/01-23/1115).
• Для 3-4-их класів – за Типовою освітньою програмою для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. (затвердженої наказом МОН України  від12.08.2022 № 743).

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Всі класи з 2-их по 4-ті – поділено на групи для вивчення окремих предметів (інформатика, українська мова, англійська мова), відповідно до вимог, які зазначені в таблиці.

7 годин у 2-4-их класах розподілено так: 3,5 год – «Українська мова», 3,5 год. – «Читання» у 2-х класах , «Літературне читання» у 3-4 класах, у 1-их класах – інтегрований курс «Навчання грамоти».

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-         дитиноцентрованості і природовідповідності;

-         узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-         науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-         наступності і перспективності навчання;

-         взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-         можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-         творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-         адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма визначає:

-   призначення закладу освіти та засіб його реалізації;

• «модель» випускника початкової школи;
• цілі та завдання освітнього процесу початкової освіти;
• навчальний план та його обґрунтування (загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення);
• очікувані результати навчання здобувачів початкової  освіти, поданих в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
• особливості організації освітнього процесу;
• інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• показники (вимірники) реалізації освітньої програми;
• програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Освітню програму для 1-4–х класів укладено за такими освітніми галузями:

• • Мовно-літературна
  • Іншомовна
  • Математична
  • Я досліджую світ (природнича, громадянська  й історична,соціальна, здоров’язбережувальна галузі)
  • Технологічна
  • Інформатична
  • Мистецька
  • Фізкультурна

Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття початкової освіти:

1. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

ІІ. Призначення закладу освіти  та засіб його реалізації

Призначення закладу освіти полягає в наданні якісної повної середньої освіти дітям шкільного віку, які проживають на території його обслуговування, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей : здатність спілкуватися рідною ( уразі відмінності від державної) та однією з іноземних мов; математична, компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність, екологічна, інформаційно-комунікаційна, здатність до навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна, підприємливість та фінансова грамотність. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Основним засобом,  за допомогою якого адміністрація та педагогічний колектив реалізовує призначення закладу освіти, є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад  має і додаткові засоби реалізації свого призначення:

- надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

- надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

 - організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.

Освітня програма початкової освіти, що реалізується в закладі освіти, спрямована на:

- досягнення запланованих результатів освоєння основної освітньої програми початкової загальної освіти всіма учнями, в тому числі особами з особливими освітніми потребами;

- становлення основ громадянської ідентичності та світогляду учнів;

- формування основ вміння вчитися і здатності до організації своєї діяльності: приймати, зберігати цілі і дотримуватися їх у навчальній діяльності, планувати свою діяльність, здійснювати її контроль і оцінку, взаємодіяти з педагогом і однолітками в навчальному процесі;

- духовно-моральний розвиток і виховання учнів, що передбачає прийняття ними моральних норм, моральних установок, національних цінностей;

- зміцнення фізичного і духовного здоров'я учнів.

Реалізація освітньої програми початкової освіти закладу здійснюється упродовж двох року.

ІІІ. Опис «моделі» випускника початкової школи

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник Смолінського ліцею №2 – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

•  цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
• інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя;
•  патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкової школи має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

ІV. Цілі та завдання освітнього процесу початкової освіти

Цілі та завдання освітнього процесу при реалізації освітньої програми початкової освіти  обумовлені «моделлю» випускника.

Педагогічний колектив закладу освіти працює над реалізацією наступних цілей освітнього процесу:

- створення умов для психолого-педагогічної адаптації дитини до шкільного освітнього середовища;

- фізичний і психічний розвиток дитини, розвиток її сенсорних, інтелектуальних і творчих здібностей, мотивації до навчання;

- формування ключових і предметних компетентностей, необхідних для продовження навчання, набуття соціального досвіду, культури спілкування і співпраці у різних формах навчальної взаємодії; здатності до самовираження; соціально-правової, екологічно доцільної і здоров’язбережувальної поведінки;

- національно-патріотичне, морально-етичне, трудове, естетичне виховання дитини.

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);

- підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

- проведення атестації та сертифікації педагогів;

- цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази закладу освіти.

V. Навчальний план та його обґрунтування

Навчальний план початкової школи складений на основі Типових освітніх програм початкової освіти розроблених під керівництвом О.Я.Савченко: для 1-2 класів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року №1272  «Про затвердження типових освітніх та навчальних  програм  для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»; для 3-4 класів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних  програм  для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», освітньою програмою «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А.Д.) (лист ДСЯО від 22.09.2020 № 01/01-23/1115). (додаток 1) та дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1680 годин/навчальний рік:  для 1-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1820 годин/навчальний рік:  для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових через освітні галузі:

• Мовно-літературна
• Іншомовна
• Математична
• Я досліджую світ (природнича, громадянська  й історична,соціальна, здоров’язбережувальна галузі)
• Технологічна
• Інформатична
• Мистецька
• Фізкультурна

У початковій школі  здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

       У 1-4-х класах  Мовно-літературна освітня галузь реалізується через предмети: у 1-х класах «Навчання грамоти», у 2-х класах «Українська мова», «Читання», у  3-х класах «Українська мова»,  «Літературне читання», у 4-х класах «Українська мова»,  «Літературне читання»; Іншомовна освітня галузь - через предмет «Іноземна мова – англійська», Математична освітня галузь – через предмет «Математика», Природнича, громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна освітні галузі через предмет «Я досліджую світ», Інформатична освітня галузь через предмет   «Інформатика», Технологічна освітня галузь  через – «Дизайн і технології», Мистецька освітня галузь через предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», Фізкультурна освітня галузь через предмет «Фізична культура».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховано санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах - 40 хвилин.

Навчальний    план     зорієнтований   на    роботу   початкової    школи за 5-денним навчальним тижнем.

VІ. Очікувані результати навчання здобувачів початкової  освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

VІІ. Особливості організації освітнього процесу

Смолінський ліцей №2 ліцей працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні - субота і неділя.  (ПНЗ – шестиденний робочий тиждень, вихідний – неділя).

Відповідно до Закону України «Про освіту», освітній процес у ліцеї організовується в межах навчального року , що розпочинається у День знань - 1 вересня , триває 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

 Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються закладом освіти у межах часу, передбаченого навчальним планом.

Тривалість канікул протягом навчального року становить 30 календарних днів.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться заняття гуртків, спортивних секцій та інші позакласні заняття й заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

Згідно статті 12 р. ІІ Закону України «Про освіту» навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації здобувачів початкової освіти, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та/або якості освіти.

Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня й виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів» та «Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

VІІІ.  Форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Дана освітня програма при реалізації змісту освіти в ліцеї органічно поєднує навчання, виховання й розвиток дитини і будується на основі особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів як єдиного системного утворення.

Відповідно до особистісно орієнтованого підходу в центр освітнього процесу ставляться інтереси здобувача освіти. Освітній процес у закладі освіти передбачає гуманне суб’єкт-суб’єктне співробітництво всіх його учасників, діагностично-стимулюючий спосіб організації навчального пізнання, діяльнісно-комунікативну активність учнів, проектування індивідуальних досягнень в усіх видах пізнавальної діяльності, якомога повніше врахування особистих потреб в доборі змісту, методик і технологій навчання та оцінювання учнів.

Компетентнісний підхід передбачає досягнення нової якості результатів освітнього процесу шляхом його орієнтації на формування системи компетентностей особистості як її здатності до продуктивної діяльності в різних навчальних і життєвих ситуаціях на основі здобутих знань, сформованих умінь, мотивів, усвідомлених ціннісних ставлень до світу, набутого пізнавального досвіду. Така система компетентностей характеризується насамперед міжпредметним змістом, готовністю людини до перетворювальних способів дій, креативної діяльності загалом.

Діяльнісний підхід зумовлює залучення учнів до різних видів діяльності, що дозволяє їм успішніше оволодівати суспільним досвідом та, як наслідок, забезпечує соціальну активність особистості в суспільному житті. Він є системо-утворюючим елементом між компетентнісним й особистісно орієнтованим підходами, об’єднуючи їх в єдине ціле.

На основі зазначених підходів у закладі освіти утверджується новий тип навчання – навчання інноваційне, яке, на відміну від традиційного, націленого в основному на освоєння й підтримку наявних здобутків цивілізації, формує особистість, здатну вносити інноваційні зміни в існуючу культуру й середовище, успішно розв’язувати проблемні ситуації, які постають як перед окремою людиною, так і перед суспільством. Таке навчання передбачає постійне залучення здобувачів освіти до активної навчально-пізнавальної діяльності, що характеризується інтенсивною багатосторонньою комунікацією суб’єктів діяльності, обміном інформацією, результатами діяльності учнів між собою і вчителем. Воно спонукає їх до ініціативності, творчого підходу та активної позиції у всіх видах зазначеної діяльності, передбачає не отримання, а здобуття знань і вмінь, конструювання власного образу світу, формування ключових компетентностей самим учнем, що значно підвищує результативність освітнього процесу. Результати такого навчання полягають у значно глибшому й усвідомленому розумінні учнями сутності вивченого, сформованості умінь самостійно аналізувати й оцінювати інформацію,  формулювати висновки, аргументовано відстоювати свої погляди, слухати інших, поважати альтернативну думку, працювати в групі, будувати конструктивні стосунки з її членами й визначати своє місце в ній.

Освітній процес у закладі освіти ґрунтується на запровадженні компетентнісно орієнтованих методик й технологій навчання та оцінювання результатів навчання, варіативності форм і методів навчання учнів, створенні інформаційно-освітнього середовища, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, яке враховує вікові й пізнавальні особливості дітей та їхні здібності, інтереси й освітні потреби.

Ліцей   також вибудовує власне інформаційно-освітнє середовище, у якому провідна роль належить інформатизації загальної середньої освіти, широкому використанню інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, формуванні ІКТ-компетентностей усіх суб’єктів освітнього процесу. Забезпечується широке впровадження технологій електронного дистанційного навчання.

Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені - екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у різних формах формувального та підсумкового оцінювання. Учителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

  Під час дистанційного навчання з метою створення єдиного освітнього та інформаційного простору, системності в організації освітнього процесу у ліцеї створено єдину платформу Google Клас. При організації освітнього процесу педагогічні працівники використовують пакети хмарних сервісів даної платформи , а для забезпечення зворотнього зв’язку із учнями та їхніми батьками – комунікаційні онлайн сервіси та інструменти: електронну пошту, мобільний додаток – месендж Viber, мобільний телефон.

  При дистанційному навчанні застосовуються такі форми організації освітнього процесу: навчальні заняття, консультації, вебінари, віртуальні екскурсії. Педагогічні працівники самостійно обирають форми, методи і засоби дистанційного навчання, а також визначають доцільність проведення конкретного навчального заняттяв синхронному або асинхронному режимі.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з таких компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності; 

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

ІХ. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні закладу освіти розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма.  При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є: 

- кадрове забезпечення освітньої діяльності: підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин (протягом 5 років); атестація  (1 раз на 5 років); добровільна сертифікація; участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання  (упродовж року); 

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідна кількість підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи (2 рази на рік); 

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (постійно);

-якість проведення навчальних занять: вивчення системи роботи педагогічних працівників (1 раз на 5 років); тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль (за потребою); 

-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей). Вивчення рівня навчальних досягнень з предмета (1 раз на 5 років), циклу предметів  (за потребою), освітньої галузі  (1 раз на 5 років), різні види оцінювання - формувальне та підсумкове.

Адміністрація та педагогічний колектив ліцею як наслідок успішної реалізації освітньої програми мають наступні очікувані результати: 

- якісний рівень навчальних досягнень учнів;

- позитивний імідж закладу освіти;

- впроваджена система компетентнісного навчання;

- в учнів сформовані ключові життєві компетентності;

- висока життєва адаптивна компетентність учнів.

Х. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для реалізації освітньої програми закладу освіти на 2021-2022 навчальний рік передбачено використання навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; додаткових годин варіативної складової, затверджених Міністерством освіти і науки України, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм,  у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти – «модель» випускника початкової школи.

Додаток 1

Таблиця розподілу навчального часу для початкових класів Смолінського ліцею №2 на 2023-2024 навчальний рік (1-ші, 2-Б, 3-ті та 4-ті класи НУШ)

За Типовою освітньою програмою для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. (затвердженої наказом МОН України  від12.08.2022 № 743) та Типовою освітньою програмою для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О.Я. (затвердженої наказом МОН України  від12.08.2022 № 743).

Навчальний план включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні 7 годин розподілено так: 3,5 год – «Українська мова», 3,5год – «Читання» у 2-х класах , «Літературне читання» у 3-4 класах.

Освітня галузь «Мовно-літературна» за типовою освітньою програмою під керівництвом О. Я. Савченко реалізується у навчальних предметах «Українська мова» та «Іноземна мова». Змістові лінії програми реалізуються через: 1клас-інтегрований курс «Навчання грамоти»; 2 клас - навчальні предмети «Українська мова», «Читання»; 3 – 4 класи - навчальні предмети «Українська мова» , «Літературне читання». Відведені у типовому навчальному плані на цю галузь 7 навчальних годин та 1 год з варіативної складової, яка передбачена на збільшення кількості годин на вивчення предмету «Українська мова» інваріантної складової. Один з 8-ми уроків щотижня присвячувати розвитку мовлення/позакласному читанню. Освітня галузь «Математична» реалізується через вивчення окремого навчального предмета «Математика» , за типовою освітньою програмою О. Я. Савченко: у 1-2 класах - 4 години, у 3-4 класах - 5 годин на тиждень.

Зміст освітніх галузей «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична» представлений в інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Запис змісту уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ» фіксується відповідно до календарно-тематичного планування. Виокремлювати освітні галузі не потрібно. Загальна кількість навчальних годин, відведених для вивчення інтегрованого курсу "Я досліджую світ" за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, становить 3 навчальні години на тиждень.

Освітня галузь «Технологічна» реалізується через предмет «Дизайн і технології». Зміст інформатичної освітньої галузі за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом О.Я. Савченко, вивчається як окремий навчальний предмет  «Інформатика» (1 година на тиждень). Змістове забезпечення представлено в підручниках «Я досліджую світ» для 2 класів, «Інформатика» для 3,4 класів. Зміст мистецької освітньої галузі реалізується  через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво.  У журналі відводяться сторінки для окремих навчальних предметів: "Мистецтво: образотворче мистецтво", "Мистецтво: музичне мистецтво", - на які відводиться по 1 годині на тиждень.  Фізкультурна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Фізична культура».

Таблиця розподілу навчального часу для початкових класів Смолінського ліцею №2 на 2023-2024 навчальний рік (2-А клас НУШ)

За освітньою програмою «Світ чекає крилатих» (науковий керівник Цимбалару А.Д.) (лист ДСЯО від 22.09.2020 № 01/01-23/1115).

Типовий навчальний план освітньої програми «Світ чекає крилатих» для  2 класів  містить інваріантний складник, сформований на державному рівні, що є обов'язковим для всіх закладів загальної середньої освіти, які обиратимуть Програми, Освітні галузі «Природнича», «Громадянська та історична», «Соціальна і здров’язбережувальна» реалізуються через інтегрований предмет всесвіт. Цей предмет забезпечує організацію навчальної діяльності учнів за таким провідним стилем, як натуралістичний.

Освітня галузь «Мовно-літературна» та вербально-лінгвістичний стиль діяльності з урахуванням вікових особливостей учнів реалізуються через предмети українська мова (мова навчання), англійська мова (мова вивчення).

Освітні галузі «Математична», «Технологічна» і «Мистецька» у 1-2 класах реалізуються через інтегрований предмет математика. Інтеграція зазначених освітніх галузей спрямована як формування математичної компетентності, так умінь застосовувати набутий математичний досвід під час «втілення творчого задуму в готовий виріб» та досліджувати математичні процеси і явища під час виготовлення виробів; експериментувати з ритмами, рухами, лініями, формами під час створення певних образів. Освітня галузь «Математична» у 3-4 класах реалізується через предмет математика. Тож інтегрований предмет математика у 1-2 класах і предмет математика у 3-4 класах мають математичний і логічний складники. забезпечує організацію навчальної діяльності учнів за логіко-математичним стилем.

Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується предметом фізична культура. За наявності в закладі загальної середньої освіти відповідних умов, предмет фізична культура у розкладі занять має бути останнім.

Освітні галузі «Мистецька», «Технологічна» та «Інформатична» реалізуються через інтегрований предмет арт-технології та інформатика (ІКТ), який забезпечує організацію навчальної діяльності учнів переважно за музично-ритмічним, вербально-лінгвістичним та моторно-рухливим стилями. Програму цього предмета структуровано за концентрами «Музичне мистецтво»-1 год, «Образотворче мистецтво» і «Handmade-мистецтво»- 1год, «Інформатика (ІКТ)»-1год.

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня

(1-4 класи)

Програма «Світ чекає крилатих» для 2-А класу

Розроблено відповідно до   Освітньої програми «Світ чекає крилатих»

(науковий керівник Цимбалару А.Д.)

Розділ 4. Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ-ІІІ ступеня

І. Загальні положення освітньої програми базової і профільної освіти

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 №1392. Учні 5-9 класів навчатимуться за орієнтирами, які було змінено через перехід середньої освіти з 12-річної на 11-річну.

Профільна середня освіта: профільне навчання учнів в школі здійснюється на III ступені навчання (10-11 класи) та  організується  як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу, більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти. При визначенні профілю навчання в школі основними  чинниками  є: вивчення соціального запиту (врахування потреб учнів, бажання батьків учнів); кадрові можливості школи; матеріально-технічна база школи.

Планування здійснювалось за такими типовими навчальними планами:

• Для 5-их і 6-их класів – за За типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою МОН України наказ №235 від 19.02.2021 року «Про затвердження типової освітньої».
• Для 7-9-их класів – за Типовими освітніми програмами закладів щагальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими МОН України від 20.04.2018 р. №405; (9-А класи - додаток №8; 7-А,Б,В, 8-А,Б,В, 9-Б,В – додаток №1)
• Для 10-11-их класів – за Типовими освітніми програмами закладів щагальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими МОН України від 20.04.2018 р. №408; (Додаток №2,3; 10-А української філології, 10-Б історичний, 11-А історичний, 11-Б української філології)

До напрямків профільного навчання відносять:

• філологічний (навчальні профілі: українська філологія).
• суспільно-гуманітарний (навчальні профілі: історичний).

Профілі в старших класах введені відповідно до анкетувань учнів та їхніх батьків, а також для успішного складання ЗНО (НМТ).

Варіативна частина:

В базовій школі години введені на посилене вивчення предметів у гімназійному класі (9-А): іноземна (англійська) мова, алгебра, геометрія та географія, для питань протидії торгівлі людьми (7-их класах) ОГБЖГП.

Всі класи з 2-их по 11-ті – поділено на групи для вивчення окремих предметів (інформатика; українська мова, іноземна (англійська) мова, Захист України), які зазначені в таблиці.

Перелік освітніх галузей

Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) та ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (Додаток 2, 3)

• Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

З вибірково-обовязкових предметів учні обрали інформатику та мистецтво.

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку.

Цілі та задачі освітнього процесу закладу.

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які мають реалізувати педагоги у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

       «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

       «Громадянська відповідальність»,

       «Здоров’я і безпека»,

       «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

       організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

       окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

       предмети за вибором;

       роботу в проектах;

       позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• урок формування компетентностей;
• урок розвитку компетентностей;
• урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• урок корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Додаток 2

Таблиця розподілу навчального часу середніх класів Смолінського ліцею №2 на 2023-2024 навчальний рік (5-ті і 6-ті класи НУШ)

За типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою МОН України наказ №235 від 19.02.2021 р.

Таблиця розподілу навчального часу середніх класів Смолінського ліцею №2 на 2023-2024 навчальний рік

За Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими МОН України від 20.04.2018 р. №405; (9-А класи - додаток №8; 7-А,Б,В, 8-А,Б,В, 9-Б,В – додаток №1)